АЛЬТЕРНАТИВНІ ГЕНЕТИЧНИМ, ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕТОДОЛОГІЇ СХИЛЬНОСТІ ДО ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ І ВИДІВ СПОРТУ

Автор(и)

  • Г. В. Охромій Дніпропетровський гуманітарний університет, Україна
  • О. М. Касюга ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2304-1609.2014.2(32).135103

Ключові слова:

психофізіологія, фізичні навантаження, толерантність, критерії, генетична схильність

Анотація

У роботі в історичному аспекті проведено аналіз наукової літератури з питань правильного підходу до вибору для занять індивідуального оптимального виду спорту. Представлені результати провідних учених світу, які виявили, що схильність до конкретних видів спорту можна визначити за допомогою генетичних досліджень структури ДНК. Генетика дозволяє визначати вже з дитинства оптимальний вид спорту для дитини. Зрозуміло, немає гена боксера або пловця. Але є набір генів, що обумовлюють підвищену гнучку, швидку, силу або витривалу. Ці три показники — основа практично кожного індивідуального виду спорту. І за ступенем схильності до них можна визначити, який саме вид підходить більше. Не вдасться отримати бажаного результату, якщо спортсмен генетично не схильний до данного виду спорту. Лабораторії, що надають генетичний паспорт спортсмена, зараз зявляються по всьому світу. Залежно від того, є людина професійним або починаючим спортсменом, якому ще необхідно визначитися з видом спорту, їй необхідний аналіз комплексу спектрів генів. Точність цього дослідження, на думку вчених, коливається на рівні 60-70 %. Дослідження дороге, фінансові можливості не завжди дозволяють виконати його, особливо в сільській місцевості. Тому нами були розроблені, науково обґрунтовані додаткові, альтернативні методології визначення індивідуальних резервних можливостей організму і толерантності до фізичних навантажень за психомоторними показниками властивостей нервової системи. Розроблено критерії оцінки за показниками лабільності нервової системи — швидкості реакції на навантаження, сили нервової системи — здатність утримувати заданий темп роботи. Моделі методологій представлені в статті (Патент на корисну модель N 75615 від 10.12.2012 та патент на корисну модель N 77886 від 25.02.2013).

Біографії авторів

Г. В. Охромій, Дніпропетровський гуманітарний університет

Ohromy G.

О. М. Касюга, ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет»

Kasiuha O.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-06-26

Номер

Розділ

Статті