МЕХАНИЗМЫ ФОРМИРОВАНИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ЛИЧНОСТИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2304-1609.2017.3(45).135190Ключевые слова:
психологическая безопасность, жизненные смыслы, модель мира, Я-концепция, автономность, саморегуляция, самопринятие, толерантность к опасности, психологический тренингАннотация
Статья посвящена исследованию механизмов формирования психологической безопасности личности, что особенно актуально в условиях политической и социально-экономической нестабильности современного украинского общества и имеет существенное практическое значение. В статье исследован процесс формирования психологической безопасности, исходным моментом которого является построение модели окружающего мира в координатах жизненных смыслов личности, которые определенным образом структурируют его в зависимости от степени безопасности/опасности. Формирование психологической безопасности личности происходит в процессе взаимодействия двух механизмов — преобразования внешнего мира, в соответствии со своей жизненной программой, и саморазвития, совершаемого в результате сознательного выбора в контексте приоритетных направлений самореализации, идеалов и желаний. Стратегии становления личностной безопасности могут иметь разную степень эффективности в зависимости от уровня сформированности Я-концепии личности, а именно степени ее автономности и определенности жизненного сценария в контексте личностно значимых целей и ценностей. В статье обозначены основные принципы развития личностной безопасности с помощью психотренинговых технологий, приведены практические техники и описана их результативность. Целью тренинга по формированию психологической безопасности является повышение уровня личностной субъектности, улучшение саморегуляции, развитие перцептивной и коммуникативной компетентности, повышение уровня самопринятия и удовлетворенности жизнью, а также увеличение толерантности к опасности, которая может восприниматься человеком не как угроза, а как вызов к дальнейшему развитию.Библиографические ссылки
Abul’hanova–Slavskaja, K. A. (1991). Strategija zhizni [Strategy of Life]. Moscow: Mysl’. [in Russian].
Ancyferova, L. I. (1981). K psihologii lichnosti kak razvivajushhejsja sistemy [To the Psychology of Personality as a Developing System]. Psihologija formirovanija i razvitija lichnosti — Psychology of Formation and Development of Personality, 3–18 [in Russian].
Andreeva, G. M. (2002). Trudnosti social’nogo poznanija: «obraz mira» ili real’nyj mir? [Difficulties of Social Cognition: «Image of the World» or the Real World?]. Social’naja psihologija v sovremennom mire — Social Psychology in the Modern World, 190–191 [in Russian].
Baeva, L. A. (2007). Psihologija bezopasnosti: istorija, stanovlenie, perspektivy [Psychology of Safety: History, Formation, Prospects]. Nacional’nyj psihologicheskij zhurnal. — The National Psychological Journal, 1 (2), 65–69 [in Russian].
Bogomaz, S. A. (2009). Ocenka psihologicheskoj bezopasnosti vypusknikov shkoly [Assessment of Psychological Safety of School Graduates]. Sibirskij psihologicheskij zhurnal — Siberian Psychological Journal, 34, 58–62 [in Russian].
Zotova, O. Ju. (2011). Social’no-psihologicheskaja bezopasnost’ lichnosti [Socio-Psychological Safety of a Person]. Doctor’s thesis. Moscow [in Russian].
Krasnjanskaja, T. M. (2005). Bezopasnost’ cheloveka: psihologicheskij aspekt [Human Safety: Psychological Aspect]. Stavropol: ZAO Pressa [in Russian].
Maslou, A. (1997). Na podstupah k psihologii bytija [On the Approaches to the Psychology of Being]. Moscow: «Refl–book» — Kiev :«Vakler» [in Russian].
Romanovich, A. L. (2003). Problemy bezopasnosti v kontekste ustojchivogo razvitija [Safety Problems in the Context of Sustainable Development]. Social’no–gumanitarnye znanija — Socio-Humanitarian Knowledge, 1, 10–11 [in Russian].
Skripkina, T. P. (2000). Psihologija doverija [Psychology of Trust]. Moscow: Izdatel’skij centr «Akademija» [in Russian].
Suhovershina, Ju.V. (2009). Trening kommunikativnoj kompetencii [Training of Communicative Competence]. Moscow: Akademicheskij proekt [in Russian].
Shnejder, L. B. (2004). Trening professional’noj identichnosti : Rukovodstvo dlja prepodavatelej vuzov i praktikujushhih psihologov [Training of Professional Identity: Manual for University Lecturers and Practicing Psychologists] Moscow: Izdatel’stvo Moskovskogo psihologo–social’nogo instituta [in Russian].
Tyrsikova, A. D. (2012). Formirovanie strategij psihologicheskoj bezopasnosti studentov vuza [Formation of Psychological Safety Strategies for University Students]. Extended abstract of candidate’sthesis. Pyatigorsk [in Russian].
Ulybina, E. (2001). Psihologija obydennogo soznanija [Psychology of Ordinary Consciousness]. Moscow: Smysl [in Russian].
Homjakova, B. C. (2007). Bezopasnost’ kak faktor ustojchivogo razvitija (social’no–filosofskij aspekt) [Safety as a Factor of Sustainable Development (Socio-Philosophical Aspect)]. Extended abstract of candidate’sthesis. Chita [in Russian].
Shlykova, N. L. (2005). Psihologicheskaja bezopasnost’ sub#ekta professional’noj dejatel’nosti [Psychological Safety of the Subject of Professional Activity]. Doctor’s thesis. Moscow [in Russian].
Jeksakusto, T. V. (2008). Problema obespechenija social’no–psihologicheskoj bezopasnosti lichnosti [The Problem of Ensuring Socio-Psychological Safety of a Person]. Rossijskij psihologicheskij zhurnal — Russian Psychological Journal, 5, 3, 35–43 [in Russian].
Загрузки
Опубликован
Выпуск
Раздел
Лицензия
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
Після публікації автор має право опублікувати свою роботу в будь-якому іншому засобі масової інформації без дозволу редакції журналу, без посилання на журнал, але з повідомленням редакційної колегії журналу про публікацію своєї роботи в іншому засобі масової інформації.
Редакція має право віддати роботу автора на публікацію до іншого засобу масової інформації, але з дозволу автору.
Положення про конфіденційність
Імена та електронні адреси, які вказуються користувачами сайту цього журналу, будуть використовуватись виключно для виконання внутрішніх технічних завдань цього журналу; вони не будуть поширюватись та передаватись стороннім особам.
