МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2304-1609.2017.3(45).135190Ключові слова:
психологічна безпека, життєві смисли, модель світу, Я‑концепція, автономність, саморегуляція, самоприйняття, толерантність до небезпеки, психологічний тренінгАнотація
Стаття присвячена дослідженню механізмів формування психологічної безпеки особистості, що є особливо актуальним в умовах політичної та соціально-економічної нестабільності сучасного українського суспільства та має істотне практичне значення. В статті проаналізовано процес набуття особистістю психологічної безпеки, висхідним моментом якого є побудова моделі навколишнього світу в координатах життєвих смислів особистості, які певним чином структурують його за ступенем безпечності/небезпечності.
Набуття психологічної безпеки особистості відбувається в процесі взаємодії двох механізмів — перетворення зовнішнього світу згідно власної життєвої програми, та саморозвитку, здійсненого в результаті свідомого вибору в контексті пріоритетних напрямів самореалізації та відповідно до власних ідеалів та бажань. Стратегії становлення особистісної безпеки можуть мати різний ступінь продуктивності залежно від рівня сформованості Я-концепції особистості, а саме ступеню її автономності та визначеності життєвого сценарію відповідно до особистісно значущих цілей та цінностей. В статті окреслено основні принципи розвитку особистісної безпеки за допомогою психотренінгових технологій, наведено практичні техніки та означено їх результативність. Метою тренінгу з формування психологічної безпеки є підвищення рівня особистісної суб’єктності, покращення саморегуляції, розвиток перцептивної та комунікативної компетентності, підвищення рівня самоприйняття й задоволеності життям, а також збільшення толерантності до небезпеки, яка може сприйматись людиною не як загроза, а як виклик щодо подальшого розвитку.
Посилання
Abul’hanova–Slavskaja, K. A. (1991). Strategija zhizni [Strategy of Life]. Moscow: Mysl’. [in Russian].
Ancyferova, L. I. (1981). K psihologii lichnosti kak razvivajushhejsja sistemy [To the Psychology of Personality as a Developing System]. Psihologija formirovanija i razvitija lichnosti — Psychology of Formation and Development of Personality, 3–18 [in Russian].
Andreeva, G. M. (2002). Trudnosti social’nogo poznanija: «obraz mira» ili real’nyj mir? [Difficulties of Social Cognition: «Image of the World» or the Real World?]. Social’naja psihologija v sovremennom mire — Social Psychology in the Modern World, 190–191 [in Russian].
Baeva, L. A. (2007). Psihologija bezopasnosti: istorija, stanovlenie, perspektivy [Psychology of Safety: History, Formation, Prospects]. Nacional’nyj psihologicheskij zhurnal. — The National Psychological Journal, 1 (2), 65–69 [in Russian].
Bogomaz, S. A. (2009). Ocenka psihologicheskoj bezopasnosti vypusknikov shkoly [Assessment of Psychological Safety of School Graduates]. Sibirskij psihologicheskij zhurnal — Siberian Psychological Journal, 34, 58–62 [in Russian].
Zotova, O. Ju. (2011). Social’no-psihologicheskaja bezopasnost’ lichnosti [Socio-Psychological Safety of a Person]. Doctor’s thesis. Moscow [in Russian].
Krasnjanskaja, T. M. (2005). Bezopasnost’ cheloveka: psihologicheskij aspekt [Human Safety: Psychological Aspect]. Stavropol: ZAO Pressa [in Russian].
Maslou, A. (1997). Na podstupah k psihologii bytija [On the Approaches to the Psychology of Being]. Moscow: «Refl–book» — Kiev :«Vakler» [in Russian].
Romanovich, A. L. (2003). Problemy bezopasnosti v kontekste ustojchivogo razvitija [Safety Problems in the Context of Sustainable Development]. Social’no–gumanitarnye znanija — Socio-Humanitarian Knowledge, 1, 10–11 [in Russian].
Skripkina, T. P. (2000). Psihologija doverija [Psychology of Trust]. Moscow: Izdatel’skij centr «Akademija» [in Russian].
Suhovershina, Ju.V. (2009). Trening kommunikativnoj kompetencii [Training of Communicative Competence]. Moscow: Akademicheskij proekt [in Russian].
Shnejder, L. B. (2004). Trening professional’noj identichnosti : Rukovodstvo dlja prepodavatelej vuzov i praktikujushhih psihologov [Training of Professional Identity: Manual for University Lecturers and Practicing Psychologists] Moscow: Izdatel’stvo Moskovskogo psihologo–social’nogo instituta [in Russian].
Tyrsikova, A. D. (2012). Formirovanie strategij psihologicheskoj bezopasnosti studentov vuza [Formation of Psychological Safety Strategies for University Students]. Extended abstract of candidate’sthesis. Pyatigorsk [in Russian].
Ulybina, E. (2001). Psihologija obydennogo soznanija [Psychology of Ordinary Consciousness]. Moscow: Smysl [in Russian].
Homjakova, B. C. (2007). Bezopasnost’ kak faktor ustojchivogo razvitija (social’no–filosofskij aspekt) [Safety as a Factor of Sustainable Development (Socio-Philosophical Aspect)]. Extended abstract of candidate’sthesis. Chita [in Russian].
Shlykova, N. L. (2005). Psihologicheskaja bezopasnost’ sub#ekta professional’noj dejatel’nosti [Psychological Safety of the Subject of Professional Activity]. Doctor’s thesis. Moscow [in Russian].
Jeksakusto, T. V. (2008). Problema obespechenija social’no–psihologicheskoj bezopasnosti lichnosti [The Problem of Ensuring Socio-Psychological Safety of a Person]. Rossijskij psihologicheskij zhurnal — Russian Psychological Journal, 5, 3, 35–43 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
Після публікації автор має право опублікувати свою роботу в будь-якому іншому засобі масової інформації без дозволу редакції журналу, без посилання на журнал, але з повідомленням редакційної колегії журналу про публікацію своєї роботи в іншому засобі масової інформації.
Редакція має право віддати роботу автора на публікацію до іншого засобу масової інформації, але з дозволу автору.
Положення про конфіденційність
Імена та електронні адреси, які вказуються користувачами сайту цього журналу, будуть використовуватись виключно для виконання внутрішніх технічних завдань цього журналу; вони не будуть поширюватись та передаватись стороннім особам.