ЕМОЦІЙНА ЕКСПРЕСИВНІСТЬ VS ЕМОЦІЙНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ОСІБ ІЗ ХРОНІЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ: КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПОНЯТЬ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2707-0409.2020.2(52).238111Ключові слова:
емоційна експресивність, ставлення, члени родини, особа із хронічним захворюваннямАнотація
Метою дослідження є концептуалізація конструкту емоційної експресивності (ЕЕ) на основі його розмежування з категорією ставлення шляхом теоретичного огляду вітчизняної й зарубіжної літератури. Результати теоретичного огляду літератури дали змогу дійти висновків про те, що ЕЕ — це важливий незалежний конструкт, який визначає ставлення членів сім’ї до особи із хронічним захворюванням. ЕЕ відрізняється від категорії ставлення, оскільки містить виключно негативні аспекти взаємодії, що ґрунтуються на критичності, емоційній гіперопіці та ворожості. Розширюється концептуальний діапазон ЕЕ як негативного ставлення не лише родичів до осіб із захворюваннями, а й медичного персоналу. Перспективним є вивчення сприйнятої ЕЕ як суб’єктивного переживання особою із діагнозом негативного ставлення родичів до себе.
Посилання
Пехарева А. С. Особенности межличностных отношений часто болеющих детей. Состояние здоровья: медицинские, социальные и психолого-педагогические аспекты: матер. VII международ. конф. Чита, 2016. Забайкал. гос. ун-т. С. 815-823.
Pekhareva A. Peculiarities of interpersonal relations of the frequently sick children. Sostoyanie Zdorovya: Meditsinskiye, Sotsialnye i Psikhologo-Pedagogicheskiye Aspekty: 7th International Conference. Book of abstracts. 2016. P. 815–823.
Шпильовий І. В. Персонологічні властивості та ставлення до хвороби у жінок із невротичними тривожно-депресивними розладами різного психогенезу (вимушених переселенців та дружин військовослужбовців–учасників АТО). Вісник наукових досліджень. 2016. 4. С. 103–107.
Shpylovyi I. V. Personological properties and attitude to disease of women with neurotic anxiety depressive doscorders of different psychogenesis (forced migrants and ATO combatants’ wives). Visnyk Naukovykh Doslidzhen. 2016. 4. P. 103–107.
Bogojevic G., Ziravac L., Zigmund. D. Impact of expressed emotion on the course of schizophrenia. European Psychiatry. 2015. 30. P. 390.
Brewin C. R., MacCarthy B., Duda K., Vaughn C. E. Attribution and expressed emotion in the relatives of patients with schizophrenia. Journal of Abnormal Psychology. 1991. 100(4). P. 546. https://doi.org/10.1037/0021843X.100.4.546
Cole R. E., Reiss D. How do families cope with chronic illness? London: Hillsdale, 1993.
Engel G. L. The biopsychosocial model and the education of health professionals. Annals of the New York Academy of Sciences. 1978. 310(1), P. 169–181.
Hooley J. M., Gotlib I. H. A diathesis-stress conceptualization of expressed emotion and clinical outcome. Applied and Preventive Psychology. 2000. 9(3). P. 135–151. https://doi.org/10.1016/S0962-1849(05)80001-0
Klausner E. J., Koenigsberg H. W., Skolnick N., Chung H., Rosnick P., Pelino D., Campbell R. Perceived familial criticism and glucose control in insulin-dependent diabetes mellitus. International Journal of Mental Health. 1995. 24(2), P. 67–75.
Langdon P. E., Yágüez L., Kuipers E. Staff working with people who have intellectual disabilities within secure hospitals: Expressed emotion and its relationship to burnout, stress and coping. Journal of Intellectual Disabilities. 2007. 11(4). P. 343–357.
Leff J., Vaughn C. Expressed emotion in families: Its significance for mental illness. Guilford Press. 1985.
Rienecke R. D., Richmond R. L. Psychopathology and expressed emotion in parents of patients with eating disorders: Relation to patient symptom severity. Eating Disorders. 2017. 25(4). P. 318–329. https://doi.org/10.1080/106 40266.2017.1289795
Romero-Gonzalez M., Chandler S., Simonoff E. The relationship of parental expressed emotion to co-occurring psychopathology in individuals with autism spectrum disorder: A systematic review. Research in Developmental Disabilities. 2018. 72. P. 152–165.
Safavi R., Berry K., Wearden A. Expressed emotion, burden, and distress in significant others of people with dementia. Journal of Family Psychology. 2018. 32(6). P. 835.
Wearden A. J., Tarrier N., Barrowclough C., Zastowny T. R., Rahill A. A. A review of expressed emotion research in health care. Clinical Psychology Review. 2000. 20(5). P. 633–666.
Wearden A. J., Tarrier N., Davies R. Partners’ expressed emotion and the control and management of Type 1 diabetes in adults. Journal of Psychosomatic Research. 2000. 49(2). P. 125–130. https://doi.org/10.1016/S00223999(00)00141-0
Zasiekina L. Expressed Emotion Towards Individuals with Mental and Physical Health Conditions: A Structured Literature Review. East European Journal of Psycholinguistics. 2018. 5(2). P. 108–117. https://doi.org/10.29038/ eejpl.2018.5.2.zas
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
