ЗАСТОСУВАННЯ ТІЛЕСНО ОРІЄНТОВАНОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ ЯК ОДНОГО З МЕТОДІВ У РОБОТІ З ДІТЬМИ ТА СІМ’ЯМИ, ЩО ПЕРЕЖИЛИ ТРАВМУЮЧІ ПОДІЇ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2707-0409.2020.1(51).225374Ключові слова:
особи, які постраждали внаслідок воєнних дій, психотравма, тілесно орієнтована психотерапія, методиАнотація
У статті розглянуто й обґрунтовано теоретичні та методичні основи організації групових форм роботи з психотравмою в осіб, які постраждали внаслідок воєнних дій, на основі впровадження методів тілесно орієнтованої психотерапії. Групові методи у роботі з посттравматичними стресовими розладами у роботі з дітьми та сім’ями, що опинилися у складній життєвій ситуації внаслідок воєнних дій, є системою психотерапевтичного впливу, що оптимально поєднує тілесно орієнтовану психотерапію з елементами символдрами, психологічний дебрифінг, поведінкові методи психотерапії, танцювальнорухову психотерапію, арт-терапію, психотренінг, фармакотерапію та інші методи, спрямовані на роботу з клінічними проявами психотравми. Метод тілесно орієнтованої психотерапії у роботі з дітьми та сім’ями, що постраждали від психотравмуючих подій, може виступати провідним як в роботі з віддаленими клінічними проявами, так і для попередження розвитку ПТСР, в роботі з порушенням психічних і тілесних аспектів функціонування, вирішення внутрішньоособистісних конфліктів; визначення рівня адекватності самосприйняття і самооцінки; зниження рівня особистісної тривожності, психічної напруженості, емоційної лабільності. Тілесно орієнтована психотерапія розширює можливості психотерапевтичного впливу тим, що розглядає особистість в єдності її психосоціального та біологічного функціонування. Їївикористання допомагає дітям та сім’ям, що пережили травмуючі події, за допомогою рухових психотехнік більш точно розпізнати і вербалізувати власні емоції, пережити заново свій минулий емоційний досвід, сприяючи тим самим розширенню сфери самопізнання та формування більш емоційного благодатного ставлення до себе. Окрім цього, вона робить значний внесок у подальший розвиток уявлень про механізм лікувальної дії психотерапії, оскільки зміни, що відбуваються з клієнтами (дітьми та сім’ями, що пережили травмуючи дії), і є кінцевою метою психотерапевтичного впливу, стосуються різних рівнів функціонування організму й особистості.
Посилання
Баскаков В. Ю. Хрестоматия по телесно ориентированной психотерапии и психотехнике. Свободное тело. М.: Институт общегуманитарных исследований, 2004. 224 с.
Бутома Б. Г., Аристова Т. А. Применение телесно ориентированных методов психотерапии в комплексном лечении больных эндогенными психическими расстройствами. Обозрение психиатрии и медицинской психологии. 2012. № 3. С. 80–87.
Волженцева И. В. Методологические и теоретико-эмпирические аспекты полифункциональной регуляции психических состояний личности эмоциогенными способами: монография. Макеевка: МЭГИ; Донецк: Донбасс, 2012. 536 с.
Воробьева Е. А. Роль и место телесно ориентированных методов в работе с детьми. Междисциплинарные проблемы психологии телесности. 2004. № 5. С. 302–307.
Ігумнова О. Б. Генеза негативних психічних станів студентів та їх психокорекція: дис. ... канд. психол. наук: спец. 19.00.07 / Хмельницький національний університет. Хмельницький, 2014. 275 с.
Ревуцька І. В. Концептуальна модель корекції негативних психічних станів і психосоматичних розладів у дітей дошкільного віку засобами тілесно орієнтованої терапії. Психологічний часопис. 2018. Вип. 5 (15). С. 129– 141.
Ревуцька І. В. Концептуальний підхід до діагностування психосоматичних проявів у дітей дошкільного віку. Огляд. 2018. Вип. 2(45). С. 200–210.
Романчук О. Cім’я, що зцілює: основи терапевтичного батьківства дітей, що зазнали скривдження та емоційного занедбання. Львів: Колесо, 2011. 156 с.
Сандомирский М. С. Психосоматика и телесная психотерапия: Практическое руководство. М.: Независимая фирма «Класс», 2005. 592 с.
Сергеева Л. С. Телесно ориентированные методы в системе психотерапии больных затяжными неврозами: автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.18. СПб., 2011. 21 с.
Тимошенко Г. В., Леоненко Е. А. Работа с телом в психотерапии: практическое руководство. М.: Психотерапия, 2006. 480 с.
Шубина Е. В. Основы телесной терапии. Иллюстрированное руководство для профессионалов. СПб.: Наука и Техника, 2007. 240 с.
Bonanno G. A. Loss, trauma, and human resilience. Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American psychologist. 2004. Vol. 59 (1). Р. 203–238.
Cerfolio N. E. Multimodal Psychoanalytically Informed Aid Work with Children Traumatized by Chechen War. Journal of The American Academy of Psychoanalysis and Dynamic Psychiatry. 2009. Vol. 37 (4). P. 587–603.
Everly G. S., Lating J. M., Mitchell J. T. Innovations in group crisis intervention. Crisis Intervention / Ed. A. R. Roberts. Oxford University Press, 2005. 458 р.
Gray M. J., Litz B. T., Maguen S. Acute psychological impact of disaster and large-scale trauma: limitations of traditional interventions and future practice recommendations. Prehospital and disaster medicine. 2014. Vol. 19 (1). Р. 125–140.
Röhricht F. Body-oriented psychotherapy: The state of the art in empirical research and evidence-based practice: A clinical perspective. Journal of Body, Movement & Dance in Psychotherapy. 2009. Vol. 4 (2). Р. 135–156.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).