САМОЕФЕКТИВНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ЯК ДЖЕРЕЛО ЇЇ АКТИВНОСТІ

Автор(и)

  • Н. Ф. Ліпінська Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2304-1609.2014.1(31).135038

Ключові слова:

особистість, життєдіяльність, особистісний потенціал, групова само ефективність, індивідуальна самоефективність

Анотація

Стаття присвячена аналізу самоефективності особистості — досить нового феномена для вітчизняної психології. Самоефективність визначається як переконання людини щодо її спроможності управляти подіями, що впливають на її життя. Дії особистості в конкретній ситуації залежать від взаємного впливу довкілля та її свідомості, особливо від свідомих процесів, пов’язаних з переконаннями, що вона може або не може здійснити деякі дії, необхідні для того, щоб змінити ситуацію в кращу для неї сторону.

Біографія автора

Н. Ф. Ліпінська, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

Lipinska N.

Посилання

Bandura A. Teoriya socialnogo naucheniya [Theory of the social teaching], 2000, 320 p.

Krichevsky R. L. Samoefektivnist I akmeologichesky podhod k issledovaniyu lichnosti [self-efficacy and acmeological going near research of personality], 2001, р.47-52.

Ognev A. S. Teoreticheskie osnovi psihologii sub’ektogeneza [Theoretical bases of psychology of cujectgenez], 1997, 121 р.

Опубліковано

2015-03-28

Номер

Розділ

Статті