ТРАКТУВАННЯ ПОНЯТТЯ «ІДЕНТИЧНІСТЬ» У СУЧАСНИХ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ПРОЕКЦІЯХ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2707-0409.2022.1-2.286677Ключові слова:
ідентичність, наративна ідентичність, підходи до визначення поняття “ідентичність”, механізми конструювання ідентичностіАнотація
У статті здійснюється теоретичний аналіз підходів до визначення поняття ідентичності, а саме психоаналітичного, символічного інтеракціонізму, соціокультурного, когнітивного, континуально-ієрархічного, наративного. Поняття «ідентичність» розглядається з позиції структури або процесу. У статті актуалізовано наративний підхід до вивчення процесу конструювання ідентичності. Загалом представники наративного підходу до дослідження особистості стверджують, що формування ідентичності можливе при переоформленні досвіду за допомогою розповідей - наративів. Цей підхід дозволить вивчити досвід особистості, який є основою поняття ідентичності; у результаті усвідомлених наративів індивіда про минуле, теперішнє та майбутнє сформується цілісна ідентичність.
Розглядаються такі механізми конструювання ідентичності, як ідентифікація, інтроекція (психоаналітичний підхід); активна інтерналізація та мова (символічний інтеракціонізм); когнітивний, мотиваційний, емоційний, ціннісний механізми (соціокультурний підхід); асиміляція, акомодація та оцінка (континуально-ієрархічний підхід); соціальна категоризація, соціальна ідентифікація, соціальне порівняння, наслідування, інтеріоризація, адаптація, асиміляція (когнітивний підхід); рефлексивний та ціннісно-смисловий механізми (наративний підхід). У статті здійснюється акцент на рефлексивному та ціннісно-смисловому механізмах, адже саме вони дають можливість особистості проаналізувати, усвідомити та сконструювати власну ідентичність цілісно.
Посилання
Uliaszek, A. A., Fournier, M. A., Southward, M. W., Al-Dajani, N., & Quitasol M. (2021). Bridging Development and Disturbance: A Translational Approach to the Study of Identity. Personality Disorders: Theory, Research, and Treatment, 13(5), 460–473. https://doi.org/10.1037/per0000514.supp
Havrylovska, K. P., & Vyhivska, O. V. (2018). Psykholohichni mekhanizmy formuvannia profesiinoi identychnosti studentiv vypusknykiv spetsialnosti psykholohiia. Teoriia i praktyka suchasnoi psykholohii, (3), 173–177. Retrieved from http://www.tpsp-journal.kpu.zp.ua/archive/3_2018/37.pdf
Hrebeniuk, M. O. (2010). Samoidentyfikatsiia yak mekhanizm formuvannia identychnosti osobystosti. Problemy suchasnoi psykholohii, (8), 219–228. Retrieved from http://journals.uran.ua/index.php/2227-6246/article/view/162034/161015
Hubeladze, I. H. (2015). Silska molod u misti: poshuk identychnosti: monohrafiia (236 p.). Kyiv: Milenium. Retrieved from https://core.ac.uk/download/pdf/77241833.pdf
Iablonska, T. M. (2010). Identychnist yak predmet psykholohichnoho analizu. Naukovi zapysky Instytutu psykholohii im. H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy, (38), 378–387. Retrieved from https://lib.iitta.gov.ua/5147/1/%D0%AF%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%90%D0%97_2010_.pdf
Kapoor, C., & Misra, I. (2017). Religious Identity: A Missing Link In Identity Discourse. Indian Journal of Social Science and Organizational Behaviour, 6, 7–15.
Kozyriev, M. P. (2012). Sotsialno-psykholohichni aspekty identychnosti pidlitka. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav, (2), 187–197. Retrieved from https://www.lvduvs.edu.ua/documents_pdf/visnyky/nvsp/02_2012_2/12kmpaip.pdf
Kraieva, O. A. (2018). Podolannia kryzy identychnosti v pidlitkovomu vitsi: monohrafiia (218 p.). Kharkiv.
Licona, N. E. A. (2021). Theory for the Study of Identity. Advances in Anthropology, 11, 13–24.
Moroz, R. A. (2009). Naratyvnyi pidkhid do doslidzhennia identychnosti osobystosti. Nauka i osvita, (4), 30–34. Retrieved from https://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/doc/2009/4_2009/7.pdf.pdf
Revenko, S. P. (2013). Suchasni pidkhody do vyvchennia identychnosti osobystosti yunatskoho viku. Nauka i osvita. Seriia Psykholohiia, (7), 196–199.
Samchuk, O. O. (2014). Stanovlennia fenomenu naratyvnoi identychnosti osobystoti v istoryko-filosofskykh paradyhmakh. Praktychna filosofiia, (54), 114–146. Retrieved from https://www.socosvita.kiev.ua/sites/default/files/Samchuk_2014_1.pdf
Sandoval. L. O., & Alcaraz, M. G. G. (2019). Contributions to the debate on the study of identities and biographies. Dialogos sobre education, 10, 1–13. Retrieved from http://www.scielo.org.mx/pdf/dsetaie/v10n18/2007-2171-dsetaie-10-18-00009-en.pdf
Savytska, I. M. (2014). Svoboda yak chynnyk naratyvnoi identychnosti ta avtentychnosti osobystosti. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia «Teoriia kultury i filosofiia nauky», (4), 1083. Retrieved from https://periodicals.karazin.ua/thcphs/article/view/2133/1873
Urrieta, L., & Hatt, B. (2019). Qualitative Methods and the Study of Identity and Education. Research and Assessment Methods (Online Publication). https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190264093.013.550
Zahrai, L. (2020). Narrative identity: formation mechanism. Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, 7(2), 83–89.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
