ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2707-0409.2022.1-2.286667Ключові слова:
адаптація особистості, адаптивність, адаптивні ресурси, критерії адаптивності ресурсів особистості, класифікація ресурсів, життєздатність, життєва криза, фактори адаптивності, резилентність, реінтеграція, культурний інтелект, етнічна ідентичністьАнотація
Стаття присвячена аналізу та систематизації понять «адаптація особистості», «адаптаційні ресурси особистості», «життєздатність», «адаптаційній потенціал», що існують в психологічної літературі. Наведений розбір варіантів адаптації особистості в умовах війни, також приведено різноманітну класифікацію особистісних ресурсів, їх критеріїв та властивостей. Позначений власний підхід до розуміння феноменів адаптації особистості в умовах воєнного конфлікту та адаптаційних ресурсів особистості. Розглянуті фактори адаптивності та можливості максимального формування ресурсів особистості в умовах воєнного стану.
Одне з найголовніших питань не тільки для України, а також і для всього світу на базі українського досвіду, це дослідження та розвиток адаптаційних ресурсів особистості в умовах воєнного стану та взагалі в умовах захисту України впродовж російсько-української війни і після неї.
Як вітчизняні, так і зарубіжні публікації, присвячені темі аналізу адаптаційних ресурсів особистості під час російсько-української війни, на даний момент надзвичайно нечисленні через відсутність аналогів подібної ситуації у сучасному європейському житті. Тому це питання так унікальне як для європейського простору, так і для всієї міжнародної спільноти.
Як з 2014 року, так і ще масштабніше - з 24 лютого 2022 року, присутнє неймовірне, дуже велике, психологічне та емоційне навантаження не тільки на все українське суспільство , а і на кожну окрему особистість через воєнні дії на території України.
Основною проблемою для кожної людини в таких умовах стає необхідність постійного зміцнювання ресурсів особистості для того, щоб можна було адаптуватися не лише під швидко змінювані соціально-економічні умови, а ще й кожну мить компенсувати відчуття загрози для свого життя та близьких. Адже якщо людина повинна була рятувати себе та родину, то їй потрібно було евакуюватися з місця проведення бойових дій , залишивши все своє майно, господарство, переїхати чи в найбільш безпечні рідні українські місця (хоча там все одно періодично тривала повітряна тривога та була присутня загроза російського ракетного удару ) чи емігрувати у інші країни, що підтримують Україну, чи деякий час вимушено жити в умовах тимчасової окупації російськими військами.
Посилання
Babov, K. D., Babova, I. K., & Balashova, I. V. (2015). Reabilitatsiia postrazhdalykh v umovakh nadzvychainykh sytuatsii ta boiovykh dii. Posttravmatychnii stressovii rozlad [Rehabilitation of victims in emergency situations and military operations. Posttraumatic stress disorder]. Odesa: Poligraf. [in Ukrainian].
Berezdetska, L. (2016). Osoblyvosti korystuvannia derzhavnymi prohramamy demobilizovanymi uchasnykami ATO v ukrainskomu suspilstvi [Peculiarities of using state programs by demobilized ATO participants in Ukrainian society]. Visnyk NTUU KPI. Political science. Sociology. Law, 1/2, 30–38. [in Ukrainian].
Bokhonkova, Yu. O. (2014). Psykhologichni osoblyvosti proiavu adaptatsiinykh resursiv osobystosti pid vplyvom samootsinky [ Psychological features of the manifestation of adaptive resources of the individual under the influence of self-esteem]. Aktualni problem psikhologii [Actual Problems of Psychology], 5(14), 11–18. [in Ukrainian].
Bryndikov, Yu. L. (2019). Teoriia ta praktyka reabilitatsii viiskovosluzhbovtsiv – uchasnykiv boiovykh dii v systemi socialnykh sluzhb [Theory and practice of rehabilitation of servicemen participating in hostilities in the system of social services] (Doctor’s thesis). Ternopil. [in Ukrainian].
Buriak, O. O., Ginevskii, M. I., & Katerusha, Kh. L. (2015). Shliakhy ta metody reabilitatsii osib z “viiskovym syndromom” ta postravmatychnym stresovym rozladom [Ways and methods of rehabilitation of persons with "military syndrome" and post-traumatic stress disorder]. Kharkivskii universytet povitrianykh syl [Kharkiv National University of the Air Force], 3, 137–141. [in Ukrainian].
Galetska, I. (2005). Psykhologichni chinnyki sotsialnoi adaptatsii [Psychological factors of social adaptation]. Sotsiogumanitarni problemy liudyny [Socio-humanitarian problems of man], 3, 91–100. [in Ukrainian].
Zlyvkov, V. L., Lukomska, S. O., & Fedan, O. V. (2016). Psykhodiagnostyka osoblyvosti u kryzovykh zhyttievykh sytuatsiiakh [Psychodiagnostics of personality in crisis life situations]. Kyiv: Pedagogichna Dumka. [in Ukrainian].
Kapeliushnyi, V. (2014). Etnichnist. Istoriia v terminakh i ponaiattiakh [Ethnicity. History in terms and concepts]. Kyiv: Kyivskyi natsionalnyi universytet imeni Tarasa Shevchenko. [in Ukrainian].
Korolchuk, O. L. (2016). Posttravmatychnyi stresovyi rozlad yak novyi vyklyk suchasnii Ukraini [Post-traumatic stress disorder as a new challenge for modern Ukraine]. Investytsii: praktyka ta dosvid [Investments: practice and experience], 17, 104–111. [in Ukrainian].
Solodka, A. K. (Ed). (2016). Kulturnyi intellect: monografiia [Cultural intelligence: a monograph]. Mykolaiv: FOP Shvets, V. M. [in Ukrainian].
Prorok, N. (Ed). (2018). Osnovy reabilitatsiynoi psykhologii: podolannya naslidkiv kryzy [Basics of rehabilitation psychology: overcoming the consequences of the crisis]. Kyiv: OBSE. [in Ukrainian].
Gichun, V. S. (Ed). (2014). Posttravmatychnyi sresovyi rozlad (etiologiia, patogenez, diagnistyka, ta likuvannia) [Posttraumatic stress disorder (etiology, pathogenesis, diagnosis, clinic, prevention, differential diagnosis and treatment) ]. Kyiv: MSD Dovidnyk. [in Ukrainian].
MBF “Vidrodzhennya”, Psykhologichna kryzova sluzhba Ukrainy (2016). Psykhologichna ta sotsialna dopomoga ochyma veteraniv ATO [Psychological and social assistance through the eyes of ATO veterans]. Retrieved from http://www.psyservice.org/wpcontent/uploads/2016/03/Doslidzhennia"Psykhologichna-ta-sotsialna-dopomoga-ochyma-veteraniv-ATO".pdf [in Ukrainian].
Sotsialna adaptatsiia uchasnykiv ATO ta chleniv ikh simei [Social adaptation of ATO participants and their family members]. (n.d.). Retrieved from https://www.uzhnu.edu.ua/en/infocentre/get/24175/ [in Ukrainian].
Kharchenko, O., & Mramornova, O. (2016). Problemy veteraniv antyterorestychnoi operatsii na skhodi Ukrainy [Problems of veterans of the anti-terrorist operation in the east of Ukraine]. Visnyk KhNU imeni V. N. Karazina [Bulletin of V.N. Karazin KhNU], 37, 115–124. [in Ukrainian].
Åslund, Anders. (2018). Kremlin Aggression in Ukraine: the Price Tag. Washington. Retrieved from http://www.atlanticcouncil.org/images/publications/Kremlin_Aggression_web_040218_revised.pdf/
Basowitz, H., Persky, H., Korchin., Sh., & Grinker, R. (1955). Anxiety and Stress: An Interdiscipplinary Study of a Life Situation (pp. 203–243). New York: McGrow-Hill.
Bounce Back? Retrieved from http://positivepsychologyprogram.com/
Burt, K. B., & Paysnick, A. A. (2012). Resilience in the transition to adulthood. Development and Psychopathology, 24(2), 493–505.
Butcher, J. N. (2001). MMPI-2 (Minnesota Multiphasic Personality Inventory-2): Manual for administration and scoring (2nd ed.). Minneapolis, MN: University of Minnesota Press.
Cooper, L., & Caddick, N. (1973). Godier Personality: Adaptation and Individuation: Culture, Behavior, and Personality. An Introduction to the Comparative Study of Psychosocial Adaptation. Chicago: Robert A. Levine.
Dohrenwend, B. P., Link, B. G., Kern, R., Shrout P. E. et al. (1990). Measuring life events: The problem of variability within event categories. Stress Medicine, 6(3), 179–187. https://psycnet.apa.org/doi/10.1002/smi.2460060303
Elnitsky, Ch., Fisher, M., & Blevins, C. (2017). Military Service Member and Veteran Reintegration: A Conceptual Analysis, Unified Definition, and Key Domains. Frontiers in Psychology, 8, 369. https://doi.org/10.3389%2Ffpsyg.2017.00369
Florian, V., Mikulincer, M., & Taubman, O. (1995). Does hardiness contribute to mental health during a stressful real-life situation? Journal of personality and social psychology, 68, 687–695.
Frydenberg, E. (2002). Beyond Coping. Meeting goals, visions and challenges. Oxford University Press.
Helgeson, V. S., Reynolds, K. A., & Tomich, P. L. (2006). A Meta-Analytic Review of Benefit Finding and Growth. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 74(5), 797‒816.
Cooper, A., & Fossey, M. (2017, January). Transition From the Military Into Civilian Life: An Exploration of Cultural Competence. Armed Forces & Society, 44(1). https://doi.org/10.1177/0095327X16675965
Linley, P., & Joseph, S. (2004). Positive change following trauma and adversity. Journal of Traumatic Stress, 17, 11-21.
Masten, A. S. (2011). Ordinary Magic. Resilience Processes in Development. American Psycholo gist, 56(3), 227–238.
Moos, R. H. (1986). Life transitions and crises: A conceptual overview. New York: Plenum.
Orlovska, O. (2020). About the problem of family adaptation participants of battle action. Young Scientist, (7(83)), 26–29. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-7-83-6
Hobfoll, S. E. (2002). Social and Psychological Resources and Adaptation. Review of General Psychology, 6(4), 307–324. https://doi.org/10.1037/1089-2680.6.4.307
Trowbridge, D. J. (2012). Chapter 9. The Cold War at Home and Abroad, 1945–1953. In D. Trowbridge, A History of the United States (Vol. 2). Retrieved from https://saylordotorg.github.io/text_a-history-of-the-united-states-vol-2/s12-02-postwar-america.html
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
