РЕСУРСНІСТЬ ОБРАЗУ СВІТУ МАЙБУТНЬОГО У СТРАТЕГІЯХ ПОДОЛАННЯ СТРЕСУ ТА ФОРМУВАННІ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ЧАСОВОЇ ПЕРСПЕКТИВИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2707-0409.2022.1-2.286663Ключові слова:
образ світу майбутнього, цілі майбутнього, копінг-ресурси, копінг-стратегії, часова переспектива, оптимізм, психічне здоров’яАнотація
В статті надано результати емпіричного дослідження ресурсності образу світу майбутнього у стратегіях подолання стресу та формуванні індивідуальної часової перспективи. Описано особливості внутрішньої структури образу світу майбутнього, які може служити предиктором вибору особистістю способів стресреагування та орієнтації у темпоральній динаміці. Показано, що позитивне та активне ставлення до майбутнього дає можливість респондентам діяти стосовно майбутніх стресорів шляхом переоцінки ситуації, переведення фокусу уваги з негативних аспектів на позитивні, відходу від її небезпечного впливу. Визначено, що для того щоб орієнтація на майбутнє була виразною та реалізовувала цілеспрямованість особистості, необхідними складовими образу світу майбутнього виступає чіткість контурів майбутнього та активність зусиль з його відбудови.
Показано, що важливим аспектом феномену образу майбутнього є його роль у подоланні стресу та формуванні індивідуальної часової перспективи. Розгортання повномасштабних бойових дій на території України призвело до того, що індивідуальний часовий горизонт особистого планування став короткостроковим. Люди перебувають у стані гострого стресу. Позитивне ставлення до майбутнього сприяє ефективності діяльності особистості та створює когнітивні, адаптаційні та контекстні ресурси. Це сприяє поліпшенню психічного здоров'я людини. Питання ресурсності позитивної репрезентації образу майбутнього в психологічній науці мало досліджене.
Мета статті – представити результати емпіричного дослідження ресурсності образу майбутнього в стратегіях подолання стресу та формування індивідуальної часової перспективи.
Результати дослідження. Особливості внутрішньої структури образу майбутнього визначаються через такі компоненти: Ясність майбутнього, Надійність Майбутнього, Позитивність Майбутнього та Активність Майбутнього.
Показано, що компоненти образу майбутнього мають безпосередній вплив на копінг- стратегії: Розширення погляду на проблему, Пошук ресурсів, Зосередженість на позитиві та зворотній вплив на копінг-стратегію, Відмова від дії.
Встановлено, що компоненти образу майбутнього мають прямий вплив на складову «Майбутнє» в часовій перспективі та зворотний вплив на складову «Майбутнє негативне» в часовій перспективі.
Зроблено висновок, що позитивне та активне ставлення до майбутнього дає змогу респондентам діяти щодо майбутніх стресорів шляхом переоцінки ситуації, переміщення фокусу уваги з негативних аспектів на позитивні та відходу від її небезпечного впливу. Зазначається, що для того, щоб спрямованість у майбутнє була виразною та реалізовувала цілеспрямованість особистості, необхідна чіткість контурів майбутнього та активні зусилля щодо його перебудови.
Перспективами подальших досліджень буде вивчення та виявлення конструкту «Типи копінгу в часовій перспективі», який можна визначити як взаємодію особистості зі стресом у часовому контексті.
Посилання
Voitovych, N. O. (2013). The specificity of the image of the future in the discourse of life perspective among high school students. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Psykholohiia, 18(27(1)), 122–129. [in Ukrainian].
Holovakha, E. Y., & Kronyk, A.A. (1984). Psychological time of personality (272 p.). Kyiv: Naukova dumka, Кyiv. [in Ukrainian].
Kireieva, Z. O. (2012). Manifestation of the phenomenon of "unrealistic optimism" in student representations-designs of the life path. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Psykholohiia, 17(5), 48–56. [in Ukrainian].
Koshyrets, V. V., & Shkarlatiuk, K. I. (2015). Self-conception as a factor in self-realization of students with developmental disabilities. Psykholohiia: realnist i perspektyvy, (4), 129–132. [in Ukrainian].
Kremenchutska, M. K., & Dobrynina, I. V. (2021). Optimistic attitude to life as an activating resource of the personality (orthobiotic approach). In Prof. N. V. Rodina (Ed.), Doslidzhennia psykholohii ortobiozu liudyny : monohrafiia [Doslidzhennia psykholohii ortobiozu liudyny : monohrafiia] (pp. 36–57). Кyiv: Lira-K. [in Ukrainian].
Lutsenko, O. L., & Shaposhnyk, D. O. (2010). The connection of the main life decisions of the individual with worldview, memories of historical events and future forecasting in people of different ages. Visnyk Khark. nats. un-tu imeni VN Karazina, (902), 170–174. [in Ukrainian].
Panok, V. H. (2014). The life path of an individual as a category of applied psychology. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho derzhavnoho universytetu imeni V. O. Sukhomlynskoho. Seriia: Psykholohichni nauky, 2(12), 146–151. [in Ukrainian].
Rodina, N. V. (2010). Psychometric analysis and standardization of the WOCQ questionnaire for the study of coping behavior under conditions of extreme stress. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Psykholohiia, 15(11), 137–147. [in Ukrainian].
Romenets, V. A. (1989). Life and death in scientific and religious interpretation: monograph (192 p.). Кyiv: Zdorovia. [in Ukrainian].
Senyk, O. (2012). Adaptation of F. Zimbardo's Time Perspective Personality Questionnaire (ZTPI). Sotsialna psykholohiia, (1/2), 51–52. [in Ukrainian].
Tytarenko, T. (2010). The life path of an individual in the postmodern discourse. Psykholohiia osobystosti, (1), 11–18. [in Ukrainian].
Khavula, R. (2015). The role of personal autonomy in building a life perspective in youth. Problemy humanitarnykh nauk. Seriia: Psykholohiia, (35), 313–323. [in Ukrainian].
Tsukanov, B. Y. (1985). Analysis of the duration error. Voprosy psykholohyy, (3), 149–153. [in Russian].
Baum, A. (1982). Psychosocial aspects of health, stress, and illness. Cognitive social psychology (pp. 307–356). New York: Elsevier.
Boniwell, I., & Zimbardo, P. G. (2004). Balancing Time Perspective in Pursuit of Optimal Functioning. Positive psychology in practice (pp. 165–178). New Jersey: John Wiley & Sons.
Carver, C. S., & Scheier, M. F. (2002). Control processes and self-organization as complementary principles underlying behavior. The Dynamic Perspective in Personality and Social Psychology, 6(4), 304–315. https://doi.org/10.1207/S15327957PSPR0604_05
Carver, C. S., Scheier, M. F., & Segerstrom, S. C. (2010). Optimism. Clinical psychology review, 30(7), 879–889.
Chua, L. W., Milfont, T. L., & Jose, P. E. (2015). Coping skills help explain how future-oriented adolescents accrue greater well-being over time. Journal of youth and adolescence, 44(11), 2028–2041.
Healy, D. (2014). Becoming a desister: Exploring the role of agency, coping and imagination in the construction of a new self. British Journal of Criminology, 54(5), 873–891. https://doi.org/10.1093/bjc/azu048
Kryazh, І., & Grankina-Sazonova, N. (2018). Mediating role of trust between emotional intelligence and positive functioning of personality. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools, 26(2), 326–334.
Lunov, V., Lytvynenko, O., Maltsev, O., & Zlatova, L. (2022). The Impact of Russian Military Aggression on the Psychological Health of Ukrainian Youth. American Behavioral Scientist, 67(3), 426–448. https://doi.org/10.1177/00027642221144846
Mead, G. H. (2002). The Philosophy of the Present. New York: Prometheus Books.
Nes, L., & Segerstrom, S. (2006). Dispositional Optimism and Coping: A Meta-analytic Review. Personality and Social Psychology Review, (10), 235–251.
Sadeh, N., & Karniol, R. (2018). The sense of self-continuity as a resource in adaptive coping with job loss. Journal of Vocational Behavior, 80(1), 93–99.
Wills, T. A., Sandy, J. M., & Yaeger, A. M. (2001). Time perspective and early onset substance use: A model based on stress-coping theory. Psychology of Addictive Behaviors, 15(2), 118–125. https://doi.org/10.1037//0893-164X.I5.2.118
Zimbardo, P. G., & Boyd, J. N. (1999). Putting Time in Perspective: A Valid, Reliable Individual-Differences Metric. Journal of Personality and Social Psychology, 77(6), 1271–1288.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
