ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ТА ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСІБ ПЕРІОДУ СЕРЕДНЬОЇ ДОРОСЛОСТІ

Автор(и)

  • Євгенія Леонідівна Базика Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна https://orcid.org/0000-0002-3302-8451

DOI:

https://doi.org/10.18524/2707-0409.2022.1-2.286659

Ключові слова:

психологічне благополуччя, емоційна стійкість, особистість, період середньої дорослості

Анотація

Статтю присвячено вивченню проблеми психологічного благополуччя осіб у період середньої дорослості та представленню результатів дослідження співвідношення емоційної стійкості та психологічного благополуччя у людей віком від 40 до 60 років. Проаналізовано структурні характеристики психологічного благополуччя, психічного стану та досліджено їх взаємозв'язок.

Використано теоретичні методи: аналіз наукових джерел для пошуку й ідентифікації сутності основних понять дослідження, синтез та узагальнення теоретико-методологічних підходів до проблеми психологічного благополуччя особистості. Емпіричні методи: психодіагностичні методи тестування, а саме: методика «Оцінка психічної активації, інтересу, емоційного тонусу, напруги та комфортності» та «Шкала психологічного благополуччя» К. Ріффа (адаптація Л. В. Жуковської, Є. Г. Трошихіної). Методи математичної статистики проводилися за допомогою програми SPSS, з використанням аналізу середніх величин, критерію узгодженості Пірсона (χ 2), статистичного критерію, кореляційного аналізу.

Визначено, що респонденти які компетентні у різних галузях життєдіяльності, зокрема, у вибудовуванні позитивних відносин, почуваються комфортна і з піднятим настроєм. Доведено, що особистісне зростання і життєві цілі пов'язані з психічним станом, тобто люди можуть бути спрямовані на особистісне зростання та реалізацію цілей навіть за відсутності комфортного стану.

Доведено, що у людей періоду середньої дорослості психологічне благополуччя та психічний стан тісно взаємопов'язані. Визначено, що велику роль у відчутті психологічного благополуччя грає особистісні параметри людини, а не ситуативний стан чи поточна ситуація. Встановлено суттєвий взаємозв'язок психологічного благополуччя та емоційної стійкості. Зроблено припущення, що дослідження в співвідношення тривожності, позитивних емоційних станів та психологічного благополуччя в різні вікові періоди та в різних життєвих ситуаціях дозволять виділити особливості властиві багатьом людям, які, так чи інакше, прагнуть досягнення успіхів у житті.

Посилання

Bazyka, Ye.L. (2023). Psykholohichne blahopoluchchia osobystosti v suchasnykh umovakh: semantyko-teoretychnyi analiz. In prof. L. S. Piletskoi, prof. I. M. Hoiana, prof. N. Ie.Zavatskoi, dots. O. M. Chuiko (Eds.), Zbirnyk tez III Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Osobystist u kryzovykh umovakh suchasnosti: psykholohichni vyklyky» (m. Ivano-Frankivsk, 03 bereznia 2023 r.)(pp. 9-13; 406 p.). Ivano-Frankivsk. Retrieved from https://ksp.pnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/68/2023/06/zbirnyk-tez-konferentsii-2023.docx.pdf [in Ukrainian].

Zhukovska, L. V., & Troshykhina, Ye. H. (2019). Shkala psykholohichnoho blahopoluchchia K. Ryff. Retrieved from https://studfile.net/preview/16701787/

Kurhanskyi, N. A., & Nemchyn, T. A. (1990). Retrieved from https://www.psmetodiki.ru/index.php/vzroslye/lichnost/142-metodika-diagnostiki-psikhicheskoj-aktivatsii-interesa-emotsionalnogo-tonusa-napryazheniya-i-komfortnosti-kurganskij-nemchin [in Ukrainian].

Kurova, A. (2022). Psykholohichne blahopoluchchia yak empirychnyi harant psykholohichnoho zdorovia molodi v umovakh nevyznachenosti. Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Psykholohiia, 33(72)(4), 31–36. Retrieved from http://www.psych.vernadskyjournals.in.ua/journal/4_2022/6.pdf [in Ukrainian].

Kononenko, O., Popovych, I., Kononenko, A., Stynska, V., Kravets, N., Piletska, L., et al. (2020). Research of the relationship between existential anxiety and the sense of personality’s existence. Revista Inclusiones, 7.(Especial / Abril – Junio), 41–59. [in English]. Retrieved from https://bkp.revistainclusiones.org/gallery/5%20vol%207%20num%20especialleabriljunio2020revinclusi.pdf

Bradburn, N., & Noll, C. (1969). The structure of psychological well-being. Retrieved from https://www.norc.org/content/dam/norcorg/pdfs/BradburnN_Struc_Psych_Well_Being.pdf [in English].

Maslow, A. (1970b). Religions, values and peak experiences. New York: Viking. Retrieved from https://www.academia.edu/37619593/Religions_Values_and_Peak_Experiences_Abraham_H_Maslow [in English].

Halian, I., Kurova, A. et al. (2022). Estabilidad emocional como factor del bienestar psicologico de futuros especialistas. Amazonia Investiga, 11(51), 183–196. https://doi.org/10.34069/AI/2022.51.03.17 [in English].

Joronen, K., & Astedt-Kurki P. (2005). Familial contribution to adolescent subjective well-being. International Journal of Nursing Practice, 11, 125–133. Retrieved from https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/15853791/ [in English].

Riff, C. D., Keyes, C. L. M. (1995). The structure of psychological well-being revisited. Journal of Personality and Social Psychology, 69(4), 719–727. Retrieved from: http://midus.wisc.edu/findings/pdfs/830.pdf [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-02

Номер

Розділ

Статті