ПСИХОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ПАСИВНОЇ АГРЕСІЇ ЯК ОЗНАКИ ОСТРАКІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2707-0409.2021.2(54).241395Ключові слова:
остракізм, пасивна агресія, прихована агресія, латентні прояви агресивності, навчальне середовище, передумови остракізмуАнотація
У статті розглянуто психологічні фактори пасивної агресії як ознаки остракізації особистості в навчальному середовищі. Звернено увагу на вивчення питання девіантної поведінки та прихованих форм агресії як тенденцій остракізації. А також актуалізовано питання профілактики девіантної поведінки в контексті зазначеного явища. Висвітлені основні чинники формування та прояви пасивної агресії як тенденції остракізації. Серед факторів зауважуємо такі: індивідуальні характеристики, ситуації соціально-рольової взаємодії, соціальні чинники. Сформовано класифікацію основних проявів пасивної агресії, на основі яких було представлено форми пасивно-агресивної поведінки, що трапляється у навчальному середовищі: «підколи»; сарказм; недомовки й натяки; покарання мовчанням; запізнення на зустрічі; саботаж загальних планів; маніпуляція через жалість і почуття провини.
Посилання
Гарднер В. Соціальна ізоляція та вибіркова пам’ять: як потреба у належності впливає на пам’ять для соціальних подій. Перс. соц. психол. 2000. 26. С. 486–496.
Гарріс К. Наслідки міжособистісного відторгнення: міжкультурне експериментальне дослідження. Крос-культ. психол. 2011. 42. С. 1066–1083.
Гюрак А. Індивідуальні відмінності в ланці відторгнення — агресія в парадигмі гострого стресу: випадок чутливості відкидання. Соц. психол. 2008. 44. С. 775–782.
Джоель С. Люди переоцінюють свою готовність відкидати потенційних романтичних партнерів, не зважаючи на їхню турботу про інших. Психол. наук. 2014. 25 С. 2233–2240.
Задро Л. Джерела остракізму: природа та наслідки виключення та ігнорування інших. Психологія. 2014. 23. С. 93–97.
Лірі М. Дразнення, неприйняття та насилля: приклади шкільних розстрілів. Агресивність. Поведінка. 2003. 29. С. 202–214.
Легат Н. Виправлення несправедливості: репаративні наслідки поводження з остракізмом. Соц. психол. 2015. 155. С. 471–482.
Чекроун П. Соціальний контроль та ефект сторонніх спостерігачів: вплив особистих наслідків. Соц. психол. 2004. 104. С. 83–102.
Хоклі Л. Відповіді на остракізм у зрілому віці. Соц. пізнавальна. Вплив. 2011. 6. С. 234–243.
Ford M. B. Self-assessment based on neuroendocrine and psychological reactions to interdisciplinary analysis. J. Pers. Social Psychol. 2010. 98. P. 405–419.
Gooley S., Svetieva E. Ostracism for reasons: a new paradigm for the introduction of natural heritage motivated by ostracism. J. Soc. Psychol. 2015. 155. P. 410–431.
Grunberg L., Moore S., Greenberg E. Reactions of managers to health: the attitude to health problems of those behaviors associated with the child. Hum. Resource. Office. 2006. 45. P. 159–178.
Hancock J. T., Curry L. E. About nonsense and nonsense: a linguistic analysis of the deceit in a computer-mediated. Discourse process. 2008. 45. P. 1–23.
Jamieson J. P., Harkins S. G., Williams K. D. The need for a threat can motivate the results of ostracism. Persian. Social Psychol. Bick. 2010. 36. P. 690–702.
Kerr N. L., Levine J. M. Evolution of social isolation: the evolution is not only. Dyn Group. 2008. 12. P. 39–52.
Knowles M. L., Lucas G. M., Malden D. C. Affiliation cannot be substituted: self-assertion against social and non-social threats. Persian. Social Psychol. Bick. 2010. 36. P. 173–186.
Nezlek J. B., Wesselmann E. D., Williams K. D. Ostrakizm in the haunted life: traces of ostracism for the quiet, who ostracizu. J. Soc. Psychol. 2015. 155, P. 432–451.
Poulsen J. R., Kashy D. A. There are two sides to ostracism: how did the whole social life go away, she was alone. Group process. Mіzhgroupovy relat. 15. P. 457–470.
Prinstein M. J., Vernberg E. M. Relational aggression in children: social and psychological functions of aggression and victims. J. Klin. Child Psychol. 2001. 30. P. 477–489.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
