ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ШКОЛЯРІВ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2707-0409.2021.1(53).241345Ключові слова:
психологія, емоційна компетентність, емоції, адаптація, особистістьАнотація
У статті автором здійснено короткий аналіз психологічних
джерел з вивчення проблеми емоційного інтелекту. На основі
теоретичного аналізу узагальнено дані щодо особливостей емоційного інтелекту, що включає здатність відстежувати власні
почуття і почуття інших людей, розрізняти їх і використовувати цю інформацію для управління мисленням і діяльністю.
Окреслено основні теоретичні та експериментальні здобутки
наукових досліджень, що стосуються аспектів проблеми емоційного інтелекту. Встановлено основні механізми розвитку
емоційного інтелекту. Систематизовано науково-методичні
вітчизняні та зарубіжні джерела зі спеціальної педагогіки та
психології.
Теоретичний аналіз проблеми емоційного інтелекту дає змогу
стверджувати, що емоційний інтелект в цілому розглядається як когнітивноособистісне утворення з найбільш вираженим
когнітивним компонентом, як сукупність розумових здТеоретично з’ясовано, що у школярів з порушеннями інтелектуального розвитку відмічається незрілість емоційної сфери
і примітивність емоційного реагування. Одержані теоретичні
дані є підґрунтям для проведення експериментального дослідження та розроблення системи заходів, спрямованих на
успішну адаптацію цих дітей до соціуму та сприятимуть ефективному опануванню емоційною компетентністю.
Таким чином, можна стверджувати, що означена проблема
є актуальною у декількох аспектах: теоретичному, оскільки
вона, як зазначалось вище, є недостатньо розробленою, у соціальному — оскільки людська цивілізація може опинитись
у стані саморуйнування, у разі, якщо й надалі емоції будуть
розглядатись як протилежні розуму, як такі, що є недоступними свідомому контролю і регулюванню, у психолого-педагогічному — якщо на підставі експериментального вивчення
особливостей перебігу емоційних процесів і станів та стійких
властивостей особистості не буде розроблено науково обґрунтовані підходи до цілеспрямованого формування в процесі навчання та виховання емоційної розумності суб’єктів навчання.ібностей до розуміння емоцій і управління ними, а також знань,
умінь і навичок, операцій і стратегій інтелектуальної діяльності, пов’язаних з обробкою і перетворенням емоційної інформації.
Посилання
Андреева И. Предпосылки развития эмоционального интеллекта. Вопросы психологи. 2007. № 5. С. 57–65.
Белкина О. Феноменология эмоционального интиллекта. Весник Московского городского педагогического университета. Серия: Педагогика и психология. 2009. № 4. С. 47–62.
Березовская Т. П. Психологические особенности эмоционального интеллекта старшеклассников. Когнитивная психология: сб. статей / [ред. А. П. Лобанова, Н. П. Радчиковой. Минск: БГПУ, 2006. С. 16–20.
Вержиховська О. М. Формування моральних якостей у розумово відсталих молодших школярів у позакласній виховній роботі: монографія. 2009. 228 с.
Изард К. Психология эмоций. СПб.: Питер, 2012. 464 с.
Ильин Е. П. Эмоции и чувства. СПб.: Питер, 2013. 783 с.
Кузнецова К. С. Педагогическое сопровождение младших школьников в процессе формирования эмоционального интеллекта: авторефер. дис. …канд. психол. н: 19.00.01. Саратов, 2012. С. 34.
Леонтьев А. Н. Потребности, мотивы и эмоции. Психология эмоций. 2004. С. 257–267.
Матвєєва М. П. Корекційна робота в системі освіти дітей з вадами розумового розвитку: навч.-метод. посібник. Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський Державний університет, 2005. 164 с.
Синьов В. М. Психологія розумово відсталої дитини: підручник. 2008. 359 с.
Стадненко Н. М., Матвєєва М. П., Обухівська А. Г. Нариси з олігофренопсихології. КПДПУ. 2002. 246с.
Чашанов М. ТМІ — теорія множинного інтелекту. Директор школи. 2000.№ 3. 176 с.
Чебыкин А. Я. Генезис эмоциональных особенностей у детей разного возраста и пола. Одесса: ЮНЦ АПН Украины, 2004. 147 с.
Яковлева С. Д., Федорова Т. М. Стан сформованості емоційної сфери в дітей молодшого шкільного віку з інтелектуальними порушеннями. Актуальні питання колекційної освіти. 2019. Випуск 12. С. 85–95.
Bucich M., MacCann C. Emotional intelligence research in Australia: Past contributions and future directions. Australian Journal of Psychology. 2019. Vol. 71. P. 59–67. DOI: https://doi.org/10.1111/ajpy.12231.
Ciarrochi J. V. On being tense yet tolerant: The paradoxical effects of trait anxiety and aversive mood on intergroup judgments. Group Dinamics: Theory, research and Practice. 1999. 3. P. 227–238.
Cross M. Children with emotional and behavioural difficulties and communication problems: there is always a reason. Kingsley J. Publishers, 2004.185 p.
Evans D. Emotion. Oxford University press, 2001. 160 p.
Guastello D. D., Guastello S. J. Androgyny, gender role behavior, and emotional intelligence among college students and their parents. Sex Roles: A Journal of Research. 2003. Vol. 49, № 11–12. P. 663–673.
Mayer J. D., Salovey P., Caruso D. R. Emotional intelligence: Theory, findings, and implications. Psychological Inquiry. 2004. 15(3). Р. 197–215.
Megías A., Gutiérrez-Cobo M. J., Fernández-Berrocal P. et al. Performance on emotional tasks engaging cognitive control depends on emotional intelligence abilities: an ERP study. Scientific Reports. 2017. 7(1). 16446. http://dx.doi.org/10.1038/s41598–017- 16657-y 282.
Nélis D., Kotsou I., Quoidbach J. et al. Increasing emotional competence improves psychological and physical well-being, social relationships, and employability. Emotion. 2011. 11(2). Р. 354–366. doi:10.1037/a002155
Russell J. A. Core affect and the psychological construction of emotion. Psychological review. 2003. 110(1). P. 145.
Zeidner M., Matthews G., Roberts R. D., McCann C. Development of emotional intelligence: Towards a multi-level investment model. Human Development. 2003. 46. P. 69–96.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
