РОЛЬ ІМПЛІЦИТНОЇ ТЕОРІЇ ЛІДЕРСТВА ДЛЯ ПОБУДОВИ ІМІДЖУ ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2707-0409.2020.2(52).225432

Ключові слова:

імпліцитна теорія лідерства , імідж, політичний лідер, іміджмейкер, установки, професійні установки, образ політичного лідера

Анотація

Важливу роль у побудові ефективного, конкурентоспроможного іміджу політичного лідера відіграє його сприйняття населенням, особливо під час передвиборчої кампанії, оскільки на сьогоднішній день у більшості українців спостерігається тенденція до персоніфікації політичних партій та фракцій. При побудові образу політичного лідера іміджмейкерам важливо враховувати імпліцитне сприяння. Адже правильно сформований іміджмейкерами імідж є запорукою перемоги та досягненням певних цілей, які ставить перед собою політичний лідер. У роботі автор зосереджує увагу на психологічних основах імпліцитної теорії лідерства для адекватної побудови іміджу політичного лідера, оскільки імпліцитна теорія, незалежно від ступеня її істинності, дозволяє здійснювати категоризацію явищ дійсності і впливає на поведінку та дії людини. Мета дослідження — проаналізувати існуючі імпліцитні теорії лідерства та визначити їх роль при формуванні іміджу політичного лідера. Методи дослідження: бібліографічний: аналіз, систематизація теоретичних даних та літературних джерел, історичний: дослідження виникнення, формування та розвитку імпліцитних теорій лідерства та поняття імідж політичного лідера. Проаналізовано наукові надбання щодо становлення імпліцитних теорій і теорій установок особистості. Вказано на різноманіття підходів до імпліцитних теорій із позицій психологічної, соціальної та політичної теорії. Роз’яснено вплив установок на сприйняття і побудову образів політичних лідерів серед населення. Відокремлено структурні компоненти іміджу політичного лідера: соціально-демографічні характеристики політика; ідеологічна складова; очікування цільової аудиторії. Розглянуто їх взаємозв’язок із імпліцитними уявленнями особистості. Підкреслено, що імідж політичного лідера повинен будуватися з урахуванням всіх трьох складових і відповідати актуальним в період висування лідера потребам й образам суспільства. Все вищезазначене дозволяє розглядати «імпліцитну теорію» особистості в якості когнітивного механізму висування політичного лідера, що доповнює дію аналогічного за функцією поведінкового механізму — психологічного обміну та формування установок.

Посилання

Андреева Г. М. Психология социального познания / Г. М. Андреева. — М.: Аспект Пресс, 2000. — 288 с.

Андреева Г. М. Современная социальная психология на Западе. Теоретические ориентации / Г. М. Андреева, Н. Н. Богомолова, Л. А. Петровская. — М. : Аспект Пресс, 2002. — 287 с.

Асєєва Ю. О. Професіогенез професійних установок особистості // Наука і освіта. — 2015. — № 3/СХХХІІ. — С. 5–11.

Асєєва Ю. О., Косідло В. Л., Сучасний погляд на теорії установок та дефініція поняття «установка»// Сolloquium-journal. — Warszawa: Polska, 2019.— № 3 (27), cz. 4. — S. 8–13.

Белецкая Ю. С. Имплицитные теории организационных межличностных отношений: дис. ... канд. психол. наук / Ю. С. Белецкая. — М., 2003. — 192 с.

Траверсе Т. Психологія політична // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець, Ю. Шаповал та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — 614 с. — ISBN 978–966–611–818–2

Петренко В. Ф. Междисциплинарный подход к исследованию сознания и личности: экспериментальная психосемантика // Ярославский психологический вестник. — 2005. — Вып. 12. — С. 32– 37.

Узнадзе Д. Н. Теория установок. Избранные психологические труды / Узнадзе Д. Н. — М. : Институт практической психологи; Воронеж : НПО «МОДЭК», 1997. — 428 с.

Bruner J. S., Shapiro D., Tagiuri R. The meaning of traits in isolation and in combination // Person perception and interpersonal behavior / Tagiuri R., Petrollo I. (Eds.). — Stanford, CA: Stanford University Press, 1958. — P. 277–288.

Bruner J. S., Tagiuri R. The perception of people // Handbook of social psychology / Lindscy G. (Ed.). — Cambridge: Addison-Wcsley, 1954. — Vol. 2. — P. 634–654.

Keil F. C. Concepts, kinds, and cognitive development. — Cambridge, MA: MIT Press, 1989. — P. 25–37.

Moscovici S. Studies in Social Influence: Majority versus Minority Influence in a Gpoup / S. Moscovici, E. Lage // European Journal of Social Psychology. — 1976. — № 6. — P. 48–52.

Pedersen D. M. The measurement of individual differences in perceived personalitytrait relationships and their relation to certain determinants // The Journal of Social Psychology. — 1965. — 65. — P. 233–258.

Sternberg R. J. Beyond IQ: A triarchic theory of human intelligence. N. Y.: Cambridge University Press, 1985. — Р. 39.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-15

Номер

Розділ

Статті