САМООЦІНКА СТУДЕНТОК ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ПОЛЬСЬКОГО ТА УКРАЇНСЬКОГО ВУЗІВ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2707-0409.2019.1(49).185764Ключові слова:
рання дорослість, особистісні ресурси, глобальна самооцінка, студентки, педагогічне навчанняАнотація
У статті представлені результати дослідження відмінностей самооцінки студенток педагогічних спеціальностей польського та українського вузів. Стаття містить дві частини — теоретичну та емпіричну. У теоретичній частині висвітлено проблему самооцінки та її значення для психічного здоров’я особистості. Розкрито джерела, функції та наслідки самооцінки. Встановлено, що висока самооцінка впливає на низку позитивних психологічних наслідків, котрі проявляються у різних сферах життя особистості, зокрема у професійній та приватній/інтимній. Доведено, що висока самооцінка мотивує особистість до діяльності, сприяє реалізації цілей та впливає на якість виконуваних завдань. Низька самооцінка натомість має низку негативних наслідків, котрі відображаються в емоційній сфері, психосоматичних розладах та впливає на низьку активність особистості, а також низьку якість виконуваних завдань. В емпіричній частині представлено аналіз результатів дослідження глобальної самооцінки студенток педагогічних спеціальностей. Опитування проводилося серед 100 студенток польського та українського навчальних закладів. У дослідженні застосовано Шкалу самооцінки (SES) авторства M. Rosenberg’a в адаптації польських науковців I. Dzonkowskiej, K. LachowiczTabaczek, M. Łaguny. Результати досліджень показали, що існує статистично значуща різниця показників глобальної самооцінки у групі студенток педагогічних спеціальностей польських та українських навчальних закладів t (98) = -3,37; p<0,001. Рівень самооцінки студенток польського навчального закладу становить (М = 28,76; SD = 3,77) і є істотно статистично вищий у порівнянні з рівнем самооцінки студенток українських навчальних закладів (M = 26,66; SD = 2,24). Це у свою чергу вказує на те, що самооцінка польських студенток значно вища.Посилання
Baumaister R., F., Campbell J. D., Krueger J. I. &Vohs K. D. (2003), Does high self-esteem cause better performance, interpersonal success, happienes, Or healtheir life style? Psychological Science in the Public Interest, Vol. 4, pp. 1–44.
Bochniarz A. (2018), Samootsena studentóv kierunkóv nauchytsielskich [SelfEvaluation of Students of Teaching Career]. Edukatsia — Technika — Informatyka — Education — Technology — Computer Science, nr 2 (24), s. 242–247 [in Polish].
Brzezińska A. I., Appelt K., &Ziołkovska B. (2016), Psychologia rozvoiu chłovieka [Psychology of Development]. Sopot: GVP [in Polish].
Dolińska-Zygmunt G., &Nomejko A. (2012), Satysfaktsia seksualna i samootsena a pochutsie iakośtsi żytsia [Saxual satisfaction, self esteem and a sense of quality of life] / J. Minishevska, N. Ogińska-Bulik (red.), Zdrovie v tsyklu żytsia chłovieka — Health in the Course of Person’s Life. Łódź: Vydavnitstvo Universytetu Łódzkiego, s. 171–180 [in Polish].
Erikson E. (1997), Dzietsiństvo i społecheństvo [Childhood and society]. Poznań: Dom Vydavnichy Rebis [in Polish].
Gurba E. (2011), Vchesna dorosłość [Early Adulthood] / J. Trempała. (red.), Psychologia rozvoiu chłovieka — Psychology of Development. Varshava: PVN, s. 287–311 [in Polish].
Hobfoll S. E. (2006), Stres, kultura i społechność. Psychologia i filozofia stresu [Stress, Culture, and Community. The Psychology and Philosophy of Stress]. Gdańsk: GVP [in Polish].
Lachovich-Tabachek K., &Śnietsińska J. (2013), Samootsena iako monitor zdolnośtsi do działania i radzenia sobie — nove spojrzenie na źródła i funktsje samootseny [Self-esteem as monitor of the ability to act and cope — a new approach to the sources and functions of self-esteem] / M. Straś-Romanovska (red.), Pratse Psychologichne LKhII. Drogi rozvoiu psychologii vrotsłavskiej — Psychological Works. LXII. Paths od Development of Wrocław Psychology. Vrotsłav: Vydavnitstvo Universytetu Vrotsłavskiego, s. 247–265 [in Polish].
Laguna M., Lachovich-Tabachek K., &Dzvonkovska I. (2007), Skala samootseny SES Morrisa Rosenberga — polska adaptatsia metody [The Rosenberg Self Esteem Scale: Polish adaptation of the scale]. Psychologia Społechna — Social Psychology, Tom 2 02 (04), s. 164–176 [in Polish].
Lehtinen V. (2008), Building up good mental health. Jyväskylä: Gummerus Printing.
Małus A. (2011), Tsechy osobovośtsiove małżonkóv zgłashajątsych się na terapię małżeńską [Peronality traits of spouses applying for marital therapy]. Psychoterapia — Psychotherapy, nr 4 (159), s. 17–30 [in Polish].
Matchak A. (2003), Zarys psychologii rozvoiu [An Outline of Developmental Psychology]. Varshava: Vydavnitstvo Akademitskie «Żak» [in Polish].
Oettingen J. E. (2013), Dysfunktsje seksualne — podejśtsie oparte na teorii poznavchej [Sexual dysfunction — approach based on cognitive theory]. Seksuologia Polska — Polish Sexology, nr 11 (2), s. 68–75 [in Polish].
Ogińska-Bulik N., &Minishevska J. (2012), Wstęp [Introduction] / J. Minishevska, &N. Ogińska-Bulik (red.), Zdrovie v tsyklu żytsia chłovieka — Health in the Course of Person’s Life. Łódź: Vydavnitstvo Universytetu Łódzkiego, s. 5–7 [in Polish].
Orth U., Robins R. W., Trzesniewski K. H., Maes J., &Schmitt M. (2009), Low self-esteem is risk factor for depressive symptoms from Young adulthhood to old age. Journal of Abnormal Psychology, Vol. 118 (3), pp. 472–478.
Polino M., Woolfolk R. L., Novalany J., Gara M. A., &Allen L. A. (1995), Self-complexity, self-evaluation, and depression: an examination of form and content within the self-schema. Journal of Personality and Social Psychology, Vol. 68 (6), pp. 1108–1120.
Rosenberg M. (1965), Society and adolescent self-image. Princenton, New Jersay: Princenton University Press.
Sęk H. (1991), Psychologia preventsyjna iako obshar badań i zastosovań [Preventive psychology as an area of research and application] / H. Sęk (red.), Zagadnienia psychologii preventsyjnej — Preventive Psychology Issues. Poznań: UAM, s. 7–38 [in Polish].
Vojtsishke B. (2015), Psychologia społechna [Social Psychology]. Varshava: Vydavnitstvo Naukove Scholar [in Polish].
Vrona-Polańska H. (2009), Kreovanie zasobóv osobovych vyzvaniem dla promotsi zdrovia. Perspektyva psychologichna [Creating personal resources as a challenge for health promotion. Psychologacal perspective] / H. VronaPolańska, &J. Mastalkiego (red.), Promotsia zdrovia v teorii i praktytse psychologicznej — Health Promotion in Psychological Theory and Practice. Krakóv: VUJ, s. 11–26 [in Polish].
Zimbardo P. G., Johnson R. L., &MtsTsann V. (2010), Psychologia: kluchove kontseptsje. T. 1. [Psychology: Core Concepts]. Varshava: PVN [in Polish].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Психологія та соціальна робота
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
