САМОЕФЕКТИВНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Автор(и)

  • Н. Ф. Ліпінська Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2304-1609.2014.4(34).135252

Ключові слова:

особистість, життєдіяльність, особистісний потенціал, групова самоефективність, індивідуальна самоефективність

Анотація

Стаття присвячена аналізу самоефективності особистості — досить нового феномену для вітчизняної психології. Самоефективність визначається як переконання людини щодо її спроможності керувати подіями, що впливають на її життя. Дії особистості в конкретній ситуації залежать від взаємного впливу довкілля та її свідомості, особливо від свідомих процесів, пов’язаних з переконаннями, що вона може або не може здійснити деякі дії, необхідні для того, щоб змінити ситуацію в кращу для неї сторону.

Біографія автора

Н. Ф. Ліпінська, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Lipinska N.

Посилання

Bandura A. Teoriya socialnogo naucheniya [Theory of the social teaching]. — SPb., 2000. — 320 p.

Krichevsky R. L. Samoefektivnist i akmeologichesky podhod k issledovaniyu lichnosti [selfefficacy and acmeological going near research of personality]. — 2001. — P. 47–52.

Ognev A. S. Teoreticheskie osnovi psihologii sub’ektogeneza [Theoretical bases of psychology of cujectgenez]. — K., 1997. — 121 р.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-12-27

Номер

Розділ

Статті