ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЯК СКЛАДОВА ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ: ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ТА ЕМПІРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ЗАКОРДОННІЙ ПСИХОЛОГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2304-1609.2017.3(45).135183Ключові слова:
психологічне благополуччя, щастя, суб’єктивне благополуччя, психологічне здоров’я, психічне здоров’яАнотація
В статті представлено аналіз існуючих західних теоретичних підходів до визначення та дослідження концепта психологічного благополуччя. Психологічне благополуччя є актуальною проблемою сьогодення та привертає увагу багатьох дослідників, адже воно є показником здоров’я, соціально-психологічної адаптації людини та ефективності його функціонування. В статті представлені результати досліджень, які вказують на зв’язок психологічного благополуччя, якості життя, здоров’я та довголіття. Описані результати досліджень детермінант психологічного благополуччя, таких як фінансовий достаток, генетичні фактори, фізична активність, здатність людини перебувати в добрих міжособистісних стосунках, схильність до оптимізму, вміння знаходити позитивний зміст життевих подій та інші. Обзор англомовних джерел показує, що існують розбіжності та протиріччя у підходах до визначення поняття психологічного благополуччя та його конструкту. Більшість авторів розглядають конструкт психологічного благополуччя з точки зору гедоністичного та эвдемоністичного підходів, на що звернуто увагу у статті.Посилання
Abdallah, S., Michaelson, J., Shah, S., Stoll, L., Marks, N. (2012) The Happy Planet Index: 2012 Report. A global index of sustainable well-being. M. Murphy (Ed.). London: New economic foundation.
Argail, M.(2007) The psychology of happiness (M. W. Gulina, N. G. Mkervaly, Trans). Moscow: Progress. [in Russian]
Bonivell, I.(2009) Keys to well-being: What can positive psychology (M. Babicheva, Trans). Moscow: Vremia [in Russian].
Bradburn, N. M. (1969). The structure of psychological well-being. Chicago: Aldine Publishing Company, Vol.15. 398.
Daly, M. C., Wilson, D., Oswald, A. J., Wu, S. (2011). Dark contrasts: The paradox of high rates of suicide in happy places. Journal of Economic Behavior and Organization. Vol. 80, 3, 435–442.
Efremova, T. F. (2000) Noviy slovar russkogo iazika. Tolkovo-slovoobrazovatelniy. [New dictionary of the Russian language. Sensible-word-formation]. Moscow: Russkiy iazik [in Russian].
Kahneman, D., & Deaton, A. (2010). High income improves evaluation of life but not emotional well-being. Proceeding of the National Academy of Sciences of the United States of America. Vol. 107, 38.
Kim, E. S., Kubzansky, L. D., Soo, J. et al.(2017).Maintaining Healthy Behavior: a Prospective Study of Psychological Well-Being and Physical Activity. Annals of Behavioral Medicine. Vol. 51, 3. 337–347.
Kim, E. S., Smith, J., Kubzansky, L. D. (2014). A Prospective Study of the Association Between Dispositional Optimism and Incident Heart Failure. Circulation: Heart Failure. Vol. 7, 3. 394–400.
Kubzansky, L. D., Wright, R. J., Cohen, S., Weiss, S., Rosner, B., Sparrow, D. (2002). Breathing easy: A prospective study of optimism and pulmonary function in the Normative Aging Study. Annals of Behavioral Medicine. Vol. 24, 4. 345–353.
Luhmann, M., Hofmann, W., Eid, M., Lucas, R.E. (2012). Subjective well-being and Adaptation to Life Events: A Meta-Analysis. Journal of Personality and Social Psychology. Vol. 102, 3. 592–615.
Mental health: strengthening our response(2016). Mediacentre of the World Health Organization. Bulletins of the World Health Organization. Vol. 4.
Myers, D. G. (2000) Feeling Good Fdout Fredrickson’s Positive Emotions. Prevention and Treatment. Vol. 3, 2.7.
Myers, D.G. (2000) The Funds, Friends, and Faith of Happy Peaple. — American Psychologist. Vol. 55, 1. 56–67.
Ogegov, S. I., Shvedova N. Iu. (1992) Tolkoviy slovar russkogo iazika. [Explanatory dictionary of the Russian language]. Moscow:»Azz» [in Russian].
Oswald, A. (2010) Emotional Prosperity and the Stiglitz Commission. Warwick Economic Research Papers. 950. 1–31.
Park, N. & Huebner, E. S.(2005). A cross-cultural study of the levels and correlates of life satisfaction among adolescents. Journal of Cross-Cultural Psychology. Vol. 36, 4. 444–456.
Poulin, M. J., Brown, S. L., Dillard, A. J., Smith, D. M. (2013). Giving to Others and the Association Between Stress and Mortality. American Journal of Public Health. Vol. 9, 103. 1649–1655.
Proto, E., & Oswald, A. J.(2014). National Happiness and Genetic Distance: A Cautious Exploration. Centre for Competitive Advantage in the Global Economy Department of Economics (Working paper series). 196. 1–54.
Ryff, C. D. (2017) Eudamonic well-being, inequality, and health: Recent finding and future directions. International Review of Economics Springer. Vol. 64, 3. 159–178.
Ryff, C. D. (1995). The structure of psychological well-being revisited. Journal of Personality and Social Psychology. Vol. 69, 4. 719–720.
Seligman, M. (2006) New positive psychology: Scientific view of happiness and the meaning of life (I. Soluha, Trans). Moscow: «Sofiia» [in Russian].
The happiness effect (2011). Bulletin of the World Health Organization. Vol. 89, 4. 241–316.
Tov, W. & Diener, E. (2013). Subjective Wellbeing. The Encyclopedia of Cross-Cultural Psychology. Hoboken, NJ: John Wiley & Sons.
Vazquez, C., Hervas, G., Rahona, J. J., Gomez, D. (2009). Psychological well-being and health. Contributions of positive psychology. Annuary of Clinical and Health Psychology. Vol. 5. 15–27.
Waterman, A. S., Schwartz, S. J., Zamboanga, B. L. et al. (2010). The Questionnaire for Eudaimonic Well-Being: Psychometric properties, demographic comparisons, and evidence of validity. The Journal of Positive Psychology. Vol. 5, 1. 41–61.
Way, B. M., & Lieberman, M. D. (2010). Is there a genetic contribution to cultural differences? Collectivism, individualism and genetic markers of social sensitivity. Social Cognitive and Affective Neuroscience. Vol. 5, 2–3. 203–211.
Weinberg, R. S., & Gould, D. (2001) Basics of psychology of sport and physical culture (G. Goncharenko, Trans) Kyiv: Olimpiyskaia literature [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
Після публікації автор має право опублікувати свою роботу в будь-якому іншому засобі масової інформації без дозволу редакції журналу, без посилання на журнал, але з повідомленням редакційної колегії журналу про публікацію своєї роботи в іншому засобі масової інформації.
Редакція має право віддати роботу автора на публікацію до іншого засобу масової інформації, але з дозволу автору.
Положення про конфіденційність
Імена та електронні адреси, які вказуються користувачами сайту цього журналу, будуть використовуватись виключно для виконання внутрішніх технічних завдань цього журналу; вони не будуть поширюватись та передаватись стороннім особам.
