ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНИЙ ЕФЕКТ МОЛИТВИ ПЕРЕД ІКОНОЮ СКРІЗЬ ПРИЗМУ БОГОСЛОВСЬКИХ ТА ЛІТЕРАТУРНИХ ТЕКСТІВ В КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНОМУ ТА ХРИСТИЯНСКОМУ ПРОСТОРІ

Анотація

Стаття присвячена психотерапевтичному ефекту молитви перед іконою і опо-середкованого сприйняття ікони, тобто сприйняттю через призму богословської та художньої літератури нового часу (що увійшов в історію, як період «расцерковлен-ня») в християнському просторі. Виявлено та визначено такі поняття, як функції ікони та християнська молитва. З цією метою нами були досліджені тексти бого-словських і художніх творів вітчизняних авторів. У цих текстах людина є симво-лом «живої ікони» згідно з християнським концептом. Визначено головне призна-чення ікони — бути посередником, свого роду медіатором, між людиною і Вищим Духовним. Сприйняття ікони — це «умогляд у фарбах», що допомагає людині у вибудовуванні діалогу між самим собою і Богом як Вищим Абсолютним Духовним і моральними цінностями.