ОБРАЗ МАЙБУТНЬОГО: КОНСТРУЮВАННЯ ТА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2707-0409.2020.2(52).225431

Ключові слова:

майбутнє, образ світу, репрезентації, конструювання, психосемантичний аналіз

Анотація

В статті надано огляд наукових векторів дослідження образу майбутнього особистості. Описано фактори, які впливають на репрезентації та конструювання образу світу майбутнього. Показано, що конструювання відбувається в конкретному індивідуальному контексті. Розглянуто методи та методики дослідження форм і стратегій будування ментальних репрезентацій та засобів конструювання образів майбутнього. Підкреслено переваги психосемантичного підхіду діагностики індивіда як носія суб’єктивного досвіду. Представлено авторську методику оцінки образу світу майбутнього.

Посилання

Абульханова-Славская К. А., Березина Т. Н. Время личности, время жизни. СПб., 2001. 304 с.

Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания. М.: Медиум, 1995. 323 с.

Бернштейн Н. А. Физиология движений и активность. М.: Наука, 1990. 496 с.

Богомяков В. Г. Дискурс будущего // Дискурс-Пи. 2010. № 1–2. С. 53–55.

Бушанський В. В. Екзистенціальний підхід до концептуалізації часу // Наукові записки ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України. 2017. 5–6 (91–92). С. 93–124.

Вассерман Л. И., Трифонова Е. А., Червинская К. Р. Семантический дифференциал времени: экспертная психодиагностическая система в медицинской психологии: пособие для врачей и медицинских психологов. СПб., 2009. 44 с.

Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте. СПб.: Союз, 1997. 96 с.

Головаха Е. И., Кроник А. А. Психологическое время личности. Киев: Наукова думка, 1984. 272 с.

Даценко В. С. Майбутнє як філософська проблема // Філософія та політологія в контексті сучасної культури. 2019. Т. 11, вип. 2 (24). С. 49–59.

Досвід переживання пандемії covid-19: дистанційні психологічні дослідження, дистанційна психологічна підтримка: матеріали онлайн-семінарів 23 квітня 2020 року «Досвід карантину: дистанційна психологічна допомога і підтримка» та 15 травня 2020 року «Дистанційні психологічні дослідження в умовах пандемії covid-19 і карантину» / [за наук. ред. М. М. Слюсаревського, Л. А. Найдьонової, О. Л. Вознесенської]. К. : ІСПП НАПН України, 2020. 121 с. Режим доступу: https://ispp.org.ua/wpcontent/ uploads/Static/dosvid_onl-sem_23–04–20_and_15–05–20_ncov19. pdf

Загорная Е. В. Основы патопсихологии. М.: Мир науки, 2018. Режим доступу: http://izd-mn.com/PDF/24MNNPU17.pdf

Зинченко В. П. Время действующее лицо // Вопросы психологии. 2001. № 6. С. 36–54.

Кіреєва З. О. Час як детермінанта онтогенетичного розвитку свідомості : автореф. дис. ... д-ра психол. наук : 19.00.01. Одес. нац. ун т ім. І. І. Мечникова. О., 2010. 36 c.

Кожем’якіна О. М. Довіра до майбутнього людини ХХІ століття // Філософія науки: традиції та інновації. 2013. № 1 (7). С. 142–150. Режим доступу: http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/536

Леонтьев А. Н. Образ мира : Избранные психолог. произведения : в 2 т. М. : Педагогика, 1983. Т. 2. С. 251–262.

Леонтьев Д. А., Шелобанова Е. В. Профессиональное самоопределение как построение образов возможного будущего // Вопросы психологии. 2001. № 1. С. 57–66.

Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. Москва: Директ-Медиа, 2008. 1174 с. Режим доступу: http://biblioclub.ru/ index.php?page=book&id=39189

Михальский А. В. Психология конструирования будущего / МГППУ. Москва, 2014. 192 с.

Попович І. С. Конструювання особистістю моделі очікуваного майбутнього // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. 2015. Вип. 6. С. 145–154. Режим доступу: http://nbuv.gov. ua/UJRN/nvkhp_2015_6_26.

Регуш Л. А. Психология прогнозирования: успехи в познании будущего. СПб. : Речь, 2003. 352 с.

Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності. К.: Либідь, 2003. 376 с.

Цуканов Б. И. Время в психике человека. Одесса: Астропринт, 2000. 220 с.

Юнг К. Г. Человек и его символы. М.: Педагогика, 1997. 368 с.

Ardolino, J. «What if…?» An EEG-sLORETA Study Investigating Episodic Future Thinking in Subclinical Anxiety (Doctoral dissertation, University of Gloucestershire). Master of Science by Research Psychological and Behavioural Sciences In the Faculty of Natural and Social Sciences. 2019. 87 p.

Blouin-Hudon E. M. C., Pychyl T. A. A mental imagery intervention to increase future self-continuity and reduce procrastination. Applied Psychology. 2017. 66(2). 326–352.

Brosch T., Stussi Y., Desrichard O., Sander D. Not my future? Core values and the neural representation of future events. Cognitive, Affective, & Behavioral Neuroscience. 2018. 18(3). 476–484.

Pearson J. The human imagination: the cognitive neuroscience of visual mental imagery. Nat Rev Neurosci. 2019. 20(10). 624–634. doi: 10.1038/s41583– 019–0202–9.

Zimbardo P. G., Boyd J. N. Putting time in perspective: A valid, reliable individual-differences metric // Journal of Personality and Social Psychology. 1999. 77. 1271–1288.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-15

Номер

Розділ

Статті